-
1 хімічний елемент
ru\ \ химический элементen\ \ chemical elementde\ \ [lang name="German"]chemisches Element, chemischer Grundstofffr\ \ \ élément chimiqueвид атомів, що мають однаковий заряд ядра; всі елементи мають ізотопи; взаємозв'язок, закономірності у властивостях елементів характерізує періодична система елементів Д.І.Менделєєва; на сьогодні відомо 110 хімічних елементів -
2 periodic
adj1) періодичний2) циклічний3) риторичний; піднесений (про стиль)periodic acid — хім. йодна кислота
periodic report — військ. термінове донесення
* * *a1) періодичний2) циклічний3) риторичний, піднесений ( про стиль) -
3 залізо
символ Feru\ \ железоen\ \ ironde\ \ Eisenfr\ \ \ ferелемент №26 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 55,847; відомі 12 ізотопів з масовими числами 49, 52—62, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; сріблясто-білий пластичний метал; Tпл 1808 К; легко піддається куванню, прокатці; у вологому повітрі окисляється і покривається іржею; взаємодіє з більшістю елементів; легко розчиняється в розведених кислотах і пасивується в концентрованих; є одним з найбільш розповсюджених елементів у природі; зустрічається у вигляді руд; походження назви — від греко-лат. fars — бути твердим; відомо з стародавніх часів, початок його застосування припадає на VIII— VI ст. до н.е (залізний вік); застосовується як основа найголовніших конструкційних матеріалів — чавуну і сталі, як компонент спеціальних сплавів, як каталізатор; входить до складу гемоглобіну і має велике біологічне значення; у техніці під "залізом" мається на увазі метал, що складається з хімічного елемента — заліза (Fe) й з інших хімічних елементів, що входять до його складу лише як домішка чи забруднення (напр., вуглець у залізі розглядається як забруднення) -
4 полоній
символ Poru\ \ полонийen\ \ poloniumde\ \ Poloniumfr\ \ \ poloniumелемент №84 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 6 період); радіоактивний елемент, масове число найбільш довготривалого ізотопа 210; відомо 27 ізотопів з масовими числами 192—218; типові ступені окислювання -II, +II, +IV, +VI; проста речовина, м'який сріблясто-білий метал, Tпл 527 K; за хімічними властивостями подібний з телуром і вісмутом; відкритий в урановій руді 1898 року П'єром і Марією Кюрі (Франція); застосовують для виготовлення нейтронних джерел, у космічних дослідженнях як джерело тепла для атомних батарей, для вивчення радіаційно-хімічних процесів під дією α-випромінювання -
5 церій
символ Ceru\ \ церийen\ \ ceriumde\ \ [lang name="German"]Cer, Zerfr\ \ \ ceriumелемент №58 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,12; існує 24 ізотопи з масовими числами 128—151, типові ступені окислювання +III, +IV; м'який метал сірого кольору, хімічно активний, найбільш розповсюджений і широко застосовуваний елемент сімейства лантаноїдів; Tпл 1072 К; основна сировина для одержання — монацит; походження назви — від лат. Cerium — за ім'ям планети Церери; відкритий 1803 року М.Клапротом (Німеччина), Я.Берцеліусом і В.Аїзінгером (Швеція); застосовують як легувальну добавку до легких сплавів для одержання спеціальних (високопластічних і термостійких) сплавів, для виготовлення скла, що не темніє під дією радіоактивного опромінювання, для дугових електродів, як гетер тощо -
6 цинк
символ Znru\ \ цинкen\ \ zincde\ \ Zinkfr\ \ \ zincелемент №30 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 65,37; відомо 20 ізотопів з масовими числами 57, 60—77, 79; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, синьовато-білий важкий метал, Tпл 693 К; розчиняється в кислотах і лугах з виділенням водню; сильний відновлювач: легко витискує з розчину інші метали; основний мінерал — сфалерит (цинкова обманка) ZnS; відомий з давніх часів; застосовують для оцинковування заліза, сталевих виробів; як основу і легувальний елемент багатьох сплавів (наприклад, мідних); для виготування електродів у хімічних джерелах струму тощо -
7 золото
символ Auru\ \ золотоen\ \ goldde\ \ Goldfr\ \ \ [lang name="French"]orелемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175—179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блискучий метал, дуже пластичний і ковкий; Tпл 1337 К; відноситься до благородних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царській горілці (HCl + HNO3), взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з міддю): 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зуболікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо -
8 іридій
символ Irru\ \ иридийen\ \ iridiumde\ \ Iridiumfr\ \ \ iridiumелемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія); застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм (електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників тощо), для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо -
9 кадмій
символ Cdru\ \ кадмийen\ \ cadmiumde\ \ Kadmiumfr\ \ \ cadmiumелемент №48 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період), атомна маса 112,40; існує 25 ізотопів з масовими числами 100—122, 124, 128, типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий із синюватим відтінком метал, розчиняється в кислотах, у лугах нерозчинний; Tпл 594 К; одержують з побічних продуктів переробки цинкових, свинцевоцинкових і мідно-цинкових руд; походження назви — від грецьк. kadmeia — оксид цинку; відкритий 1817 року Ф.Штромеєром (Німеччина); застосовується як компонент у сплавах для припоїв, підшипників, типографських кліше, ювелірних виробів, у ядерній енергетиці при виготовленні регулювальних і аварійних стержнів реакторів, у лужних акумуляторах, для захисних покрить (кадміювання) тощо -
10 олово
символ Snru\ \ оловоen\ \ tinde\ \ Zinnfr\ \ \ étainелемент №50 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 5 період), атомна маса 118,69; відомо 29 ізотопів з масовими числами 106—134; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, існує у виді двох алотропічних модифікацій: біле олово — важкий сріблясто-білий блискучий пластичний метал, повільно тьмяніє на повітрі внаслідок утворення плівки оксиду; Tпл 505 K; застосовують у виробництві білої жерсті (лудіння), для одержання різних сплавів (типографських, вальничних, припоїв), фольги, посуду, художнього литва; сіре олово — дрібний сірий порошок, виникає з білого олова при охолодженні нижче 286,2 K, при цьому відбувається руйнування олов'яних предметів ("олов'яна чума"); відоме з давніх часів; походження назви не встановлено; найважливіший мінерал — каситерит (олов'яний камінь) SnO2 -
11 паладій
символ Pdru\ \ палладийen\ \ palladiumde\ \ Palladiumfr\ \ \ palladiumелемент №46 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 5 період), атомна маса 106,4; відомо 22 ізотопи з масовими числами 97—118; типові ступені окислювання +II, +IV; сріблясто-білий м'який метал; відноситься до платинових металів; найбільш низькоплавкий з усіх платинових металів (температура плавлення 1827 K), у хімічному відношенні нагадує платину, розчиняється в концентрованій HNO3; інтенсивно поглинає водень; у природі зустрічається, в основному, в самородному стані, а також у сплавах з металами платинової групи й у вигляді хімічних сполук; походження назви — на честь богині Паллади; відкритий 1803 року У.Лолластоном (Великобританія); застосовують у хімічній промисловості, як каталізатор в органічному синтезі, для виготовлення терморегуляторів, термопар, електричних контактів, ювелірних виробів, як компонент сплавів із платиновими металами тощо -
12 платина
символ Ptru\ \ платинаen\ \ platinumde\ \ Platinfr\ \ \ platineелемент №78 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 195,09; відомо 33 ізотопа з масовими числами 168—171, 173—201; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, важкий сріблясто-білий ковкий метал, Tпл 2045 K; найбільш поширена серед металів платинової групи; при звичайній температурі стійка до всіх хімічних реагентів, крім "царської горілки" і брому; відзначається високою тугоплавкістю, сталістю маси при низьких і високих температурах, здатністю прискорювати хімічні реакції; у природі зустрічається в основному в самородному стані; походження назви — від ісп. plata — срібло; відоме з давніх часів; застосовують як каталізатор у неорганічному й органічному синтезі, як електроди в хімічному виробництві, в електротехніці, для виготовлення лабораторного посуду, фільєр, термопар, неокислювальних контактів, ювелірних виробів — з пробою 950 (вміст платини в 1000 г сплаву з міддю) -
13 тантал
символ Taru\ \ танталen\ \ tantalumde\ \ Tantalfr\ \ \ tantaleелемент №73 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 6 період), атомна маса 180,948; відомо 26 ізотопів з масовими числами 157—161, 166—186; типовий ступінь окислювання: +V; світло-сірий важкий метал із синюватим відливом; тугоплавкий (Tпл 3269 К), твердий, але не крихкий метал, що добре піддається механічній обробці; стійкий до дії більшості мінеральних органічних кислот (за виключенням HF); при нагріві на повітрі, починаючи з 773 К, поглинає O и N, сильно знижуючи при цьому свою пластичність; у природі в чистому вигляді не зустрічається, міститься в мінералах танталіт, колумбіт, лопарит; походження назви — від імені героя давньогрецької міфології Тантала; відкритий 1802 року А.Екебергом (Швеція); застосовують для виготовлення хімічної апаратури, посуду, тиглів, для одержання жароміцних і корозійностійких сплавів, у хірургії для скріплення кісток при переломах тощо -
14 цезій
символ Csru\ \ цезийen\ \ caesiumde\ \ [lang name="German"]Cäsium, Zäsiumfr\ \ \ césiumелемент №55 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 132,905; існує 31 ізотоп з масовими числами 116—146, типовий ступінь окислювання +1; світлий із золотаво-жовтим відтінком метал, Tпл 301 К, хімічно дуже активний, займається на повітрі, розкладає воду, основна сировина для його одержання — мінерал лепідоліт; цезій вилучають попутно з літієм; походження назви — від лат. caesius — блакитний; відкритий 1860 р. Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) спектроскопічним методом; застосовують для виготовлення катодів фотоелементів, як робоче тіло в магнітогідродинамічних генераторах, лазерах тощо
См. также в других словарях:
елемент — ч. 1) род. а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер). •• Біоге/нні елеме/нти елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення. Гальвані/чний елеме/нт хімічне джерело … Український тлумачний словник
елементи хімічні — элементы химические chemical elements *chemische Elemente сукупність атомів з однаковим зарядом атомних ядер і однаковим числом електронів в атомній оболонці. Така сукупність атомів має однакові хімічні властивості. У нейтрального атома число… … Гірничий енциклопедичний словник
